vent_de_la_mer

Мої твори

Оповiдання

Кава о десятій тридцять - там, де нічого нема (Нотатки квебекської глухоманi)

Де є місто? (Ранковий сюр)

"В нашем поселке"


( Пародiї та жарти )

Люблю зранку пообiдi цитувати fuguebach

Мы часто слышим аргументы типа "я не антисемит, я антисионист".

[...]

Заявить, что ты антисионист это тоже самое что сказать "я против существования Франции", ну или Британии, все равно... Можно при этом добавить, что против самих французов или англичан ты ничего не имеешь....

Звучит это одинаковым бредом как если бы это сказал француз или англичанин (но те по крайней мере выглядели бы просто чудаками не в себе), так и житель какой-нибудь Мавритании.

Поэтому если американский еврей скажет, что он антисионист, это его личное дело, пока он решает лично для себя, но к Израилю этот господин просто никакого отношения и права решать не имеет.

(c) http://fuguebach.livejournal.com/58486.html

Всi скаржаться, що їх френдить [info]arseniy2010.
У всiх головне питання - "нафiга?"
Бо фейк же ж повний.

Цiкаво, а якби вiн зареєстрував блог у 2005, пiд псевдонiмом? розповiдав би про пиво та першi кохання, посварився б з otar, попив би глiнтвейну в maryxmas, забанив би comrade_molotov, посперечався б chapeye, подискутував би з vaxo, написав би статтю до ІнфоПорн mentbuster, з'їздив би до Львова попити кави з dali_bude, тощо...
Чесно б заробив 200-300 взаємних френдiв.

А тепер хтось би несподiвано вiдкрив Америку:
"А ви знаєте, [Bad username: barmaley-from-galychyna] йде у президенти!"
Всi: "Ух-ти! Невже?!"
"Але ж його справжнє iм'я - Арсенiй Яценюк!"
"Як, це вiн?! А я й не знав!"
Всi: "Треба пiдтримати френда!!"

Ось тодi б це мало сенс.
А так - "пiзно, Арсенiю, пити баржом".

За останнi три роки кiлька абсолютно рiзних людей запитали мене: "Як отримати канадську вiзу?"
Виявилось, що кожен з них має на увазi щось своє. Хтось цiкавився iммiграцiєю, хтось - туризмом, хтось - навчанням. Всi знали, що для цього потрiбна "канадська вiза", а подробицi здавалися другорядними.

Я теж був такий. Коли у 1998 я вперше задумався про переселення до Канади, то дуже пагано собi уявляв рiзницю помiж рiзними статусами. Головне - приїхати, а там...

Виявилося, що "вiзи" бувають рiзнi. Рiзниця помiж ними значно бiльша, анiж рiзниця помiж кiшкою i бенгальським тигром.

Ієрархiя не є складною: є постiйне проживання, а є тимчасове.
Постiйне проживання - це або iммiграцiя, або бiженство.

Бiженство - це "нижчий статус". По iдеї вiн створений для тих, кого переслiдують (чи то з полiтичних мотивiв, чи з якихось iнших). На практицi - у багатьох випадках - на бiженство подаються тi, кому - з рiзних причин - важко пройти "нормальну" iммiграцiю.

В українському варiантi це виглядає так: людина якимось чином добирається до Канади, приходить у вiдповiднi структури i розповiдає, як її в Українi мучать i переслiдують. Бiльшiсть з цих iсторiй вигадана. Оскiльки канадськi i квебекськi урядовцi не є iдiотами, багато "переслiдуваних" отримують вiдмову.
Втiм, декого й беруть. А тi, кого не беруть, мають залишити країну. Дехто з них потiм подається на нормальну iммiграцiю i часто її проходять.

Тi "щасливi", що таки отримали статус бiженця, мають право на велфер, на пiльговий гуртожиток, також - право працювати. У принципi, так можна жити все життя. Але це - нижчiй статус, майже поза суспiльством. "На днi".

На приклад, ти не можеш вчитися в унiверситетi. Ти не можеш i мрiяти про громадянство. Бiльшiсть квалiфiкованих робiт тобi заказанi. Ти, фактично, живеш тут "за дозволом добрих людей".

Тому багато хто з бiженцiв мрiє про статус iммiгранта. Багатьом вдається пройти процес, не виїжджаючи за кордон. Тодi вони переходять "у перший клас".

Іммiграцiя - це переїзд до Канади з метою постiйного там проживання. В iдеалi - на цiле життя. Статус iммiгранта (на вiдмiну вiд статуса бiженця, туриста чи iноземного студента) дає право податися на громадянство пiсля 3 рокiв проживання.

Крiм цього, ти маєш право працювати, вчитися... Зрештою, ти маєш всi права громадянина, окрiм права голосувати.

Цей статус можуть вiдiбрати, якщо ти зробив злочин, або якщо ти збрехав пiд час проходження iммiграцiйного процесу. Але таке стається не часто.

Сам я приїхав до Канади, як iммiгрант. Іммiграцiйний процес проходив у Києвi. Це зайняло менше двох рокiв.
( Read more... )

Прочитав цю книжку - "The World Without Us" / Alan Weisman, http://www.worldwithoutus.com.
Про те, що було б, якби люди раптом зникли.

Власне, йдеться про речi, якi ми всi знаємо. Якщо асфальтовану дорiжку залишити без нагляду, вона заросте травою. Якщо будинок не ремонтувати рокiв 20, то вiн почне ламатися. Якщо мiсто закинути, воно зарастає деревами i з часом перетворюється на лiс.

Ідея, що якби люди десь зникли, за кiлька сот рокiв цiла Європа перетворилася б на Бiловезьку Пущу. Тобто, на непролазний лiс, яким вона й була колись. Рiзнi вовки ведмедi, зубри тощо розплодилися б до того ж рiвня, як колись. Пшениця здичайнiла б, а потiм взагалi б зникла (бо для Європи вона не пристосована, а походять з Близького Сходу). Корови б здичайнiли, але їх би все одно поїли вовки. Навiть у здичайнiлому станi наша худоба не витримала б кiлькасот рокiв конкуренцiї. Окрiм тих ареалiв, звiдки вона походить.

Зрозумiло, що мiста б розвалилися. Панамський канал знов би засипало. Сахара потрохи б перестала бути пустелею (колись же ж там були i рiчки i озера). На Далекому Сходi вiдновилися б популяцiї усурiйського тигра i амурської пантери (якщо їх остаточно не знищать до цього часу).

Слони б знов заселили цiлу Африку, а леви пiдiшли б до Пiвденної Європи.

Трохи проблематичнiше з Америкою. Автор спирається на теорiю, згiдно з якою саме люди винищили там слонiв, коней i гiгантських лiнивцiв (по 2 метри зросту i по 250 кг ваги). А ще у Америцi були ведмедi удвiчи бiльшi, нiж тепер, i гiгантськi вовки, i гепарди. Але прийшли предки iндiанцiв - i вся ця фауна десь зникла. Останнi гiгантськi лiнивцi зникли на Кубi, причому як раз тодi, коли там з'явилися першi люди.

До того, люди завезли до Америки котiв, а коти - страшнi хижаки. Якщо їх не годувати - вони поїдять кучу птахiв.

Так що з Америкою не зрозумiло: чи повернуться туди слони i чи врятуються птахи вiд здичайнiлих птахiв? Але у рештi все повернеться до колишнього стану.

Автор не полiнувався вiдвiдати кiлька закинутих людьми територiй (переважно, у демiлiтарiзованих нейтральних зонах). Усюди природа бере своє.

Взагалi, книжка цiкава :)

Знайшов цiкавий сайт з еволюцiї людини
(французькою)
http://www.hominides.com/

Зi всiх пародiй на рекламу Яценюка менi сподобалася лише ця:


Source: http://durdom.in.ua/uk/main/photo/photo_id/5661/person_id/18.phtml

Придумав, про що писатиму наступну книгу) Про славетних предкiв, про голос роду i кровi, про вiдповiдальнiсть перед минулими поколiннями.

Нещодавно вченi вiдшукали, що на якись момент людей (у цiлому свiтi!) було коло 2000. Жили ми десь у районi Кенiї та Етеопiї i були ближчi до сучасної негроїдної раси.

Ось виникла iдея: у сучаснiй Українi - зi всiм чинним маразмом - в якоїсь людини прокидається генетична пам'ять, i вона пригадує життя свого пра-пра-пра-... пра-дiдуся.
Тiнi забутих предкiв...

Ну й фiлосовськi питання: чи варто пишатися нашими дiдусями? чи соромитися їх? чи визнати вiдповiдальнiсть перед минулим i майбутнiм?

P.S. як сказав би якийсь нацiоналiст: дуже менi прикро, що нашi українцi забули своє корiння! :)

Вчора подзвонила тітонька з держтелерадіо і заявила, що на нас подадуть в комісію моралі. Бо ми намагаємось розповсюджувати порнографію і пропагандуємо брутальний секс.
А знаєте все чому? Бо вона подивилась ці ролики:




Source: http://banderivka.livejournal.com/418361.html

Вокруг меня есть всего несколько людей, которые полагают, будто у них были прекрасные, замечательные, просто примерные родители. И почему-то как правило (не всегда!) это как раз те люди, при чьих рассказах о собственном детстве волосы дыбом встают и немножко шевелятся. У остальных к родителям куча претензий. Их угнетали, унижали, затюкивали, ломали, осмеивали, ими пренебрегали и манипулировали…
(c) kot_kam

http://chtyvo.org.ua/authors/Chapai_Artem/Avantura/

Але йшов до того пару мiсяцiв :) Читати з екрану немає часу, а замовляти паперову версiю вагався через рецензiю Софiйки Андрухович: "Цю книжку написано справжнім героєм-коханцем."

Нi, я нiчого, менi "Сьомга" сподобалась. Навiть дуже. Але як пригадав "сьомгових" героїв-коханцiв (одного - "схожого на Бреда Пiта", а iншого - що про любив книжку про пiратiв), так читати вiдразу розхотiлося. Бо в мене була уява про уяву Софiї про "героїв-коханцiв"))

На щастя, помилявся.

І коли, завдяки buena_esperanza паперова книжка таки до мене доїхала, прочитав iз задоволенням. Нiякий автор не герой-коханець, а нормальна людина) І пише цiкаво про цiкаве. Хоча й є кiлька еротичних сцен, але сама повiсть iстотно вiдрiзняється вiд творчостi sasha_shlo :))

Взагалi, пiсля такої повiстi починаєш пишатися,що ти українець (в останнiй раз пишання нападало пiсля знайомства з Валер'яном Пiдмогильним, Валерiєм Шевчуком i Володимиром Дiбровою:-)).

А ще приємно читати україномовного галичанина, першою фразою якого на Американському континентi була не "Де тут наша українська громада?", а якась iнша ;-)))

А нашi враження вiд Куби дуже схожi, хоча менi, на жаль, не вдалося настiльки заглибитися у країну.

Взагалi, пiарити не вмiю, але... читати варто))

У життi немає прямих дорiг.
На приклад, багато людей зустрiли коханих на livejournal.
Але це не значить, що можна порадити самотньому знайомому чи знайомiй: ходи, створи собi щоденник на жж - i вiдносини гарантованi.

І так з будь-якою iншою сферою життя.

Зокрема, не можна, прочитавши "Аваттюру" chapeye, казати: їжджай автостопом по Латинськiй Америцi - i на тебе будуть кидатися мексиканськi студентки i британськi антропологiнi! Бо немає такої гарантiї. А що як не кинуться? І людина марно витратить час?

Один мiй знайомий француз познайомився з майбутньою дружиною на церемонiї прийняття канадського громадянства. А iншi люди приймають-приймають громадянство - а толку нiякого.

(c) Josee Miller "Les Dernieres Nouvelles", ville de Québec

Дякую levkonoe

Ось так i виглядає мiсто, де я живу тепер. Точнiше, деякi його квартали.
Імхо - в Монреалi такого бiльше)

Але той район Квебеку, де я живу тепер, зовсiм iнакший :(

P.S. ще картини про Квебек: http://www.westendgalleryltd.com/dynamic/artist.asp?ArtistID=192

З реклами на GMail:

ЗАМУЖ за 2 месяца
УЗНАЙ 7 секретов современной гейши из книги Замуж за 2 Месяца Отзывы!
2month.hochu-zamuj.ru

Московский автономный округ шагає по странє:
http://www.3dway.org/node/9484

Lady Pank Stacja Warszawa

Київський вальс

У ютубi є чудовi пiснi про Париж та Львiв. Хто може порадити iншi пiснi про iншi мiста?

Piosenka Szczepka i Tońka

До попереднього (http://vent-de-la-mer.livejournal.com/288331.html)

"- Але ж є й нормальнi нацiоналiсти, - зауважив нарештi А.
- Нормальнi?
- Ну, тi, в кого дiвчина, робота, багато друзiв.
- Нiчого це не мiняє, - вiдповiв Б. - Усе наше життя - одна велика дискотека. Навколо бардак, як у тому розiбратися - не зрозумiло. Тiльки починаєш хоч щось розумiти, а тут вже й старiсть. Людям потрiбнi простi концепцiї. Нацiоналiзм, чи комунiзм, чи там боротьба з палiнням..."