Le monde du Vent. Світ Вітру.

Канадський художній фільм про українців

Fri, 04 Dec 2009 02:02:13 GMT

Якісний...

"Teach Me to Dance"
Anne Wheeler, 1978, 28 min 35 s
In this drama, Lesia convinces her English-Canadian friend Sarah to perform a Ukrainian dance with her as part of their school's Christmas pageant. Sarah's father, angry at the growing number of Ukrainian settlers, won't allow his daughter to participate. Despite the prejudices of their parents, the girls' friendship remains strong, and they meet in Sarah's barn to celebrate Christmas Day together. Part of the Adventures in History series
http://www.onf.ca/film/teach_me_to_dance/

Тетяна Поповиченко - "Котяча пiсня"

Wed, 02 Dec 2009 16:38:39 GMT

Ця картинка дуже схожа на старi квартали мiста Квебек.
У таких мiсцях почуваєшся, як вдома...

© Тетяна Поповиченко - "Котяча пiсня"

Via levkonoe

Кому цiкаво: якiсна книжка про радянсько-фiнську вiйну (Talvisota)

Wed, 02 Dec 2009 16:34:32 GMT

ЗИМНЯЯ ВОЙНА 1939-1940

ПОЛИТИЧЕСКАЯ ИСТОРИЯ

Москва, "Наука", 1999

http://aleksandr-kommari.narod.ru/talvisota_1.htm

про мовну ситуацiю у Бiлорусi

Fri, 27 Nov 2009 14:08:03 GMT

Френд etana_87 про мовну ситуацiю у Бiлорусi:

Відразу оговорюся: використовуєм поняття "білоруська літературна мова", "білоруська розмовна мова", "російська мова" і "трасянка" тобто аналог "суржика". Спочатку пару слів про регіони: великої різниці між Заходом і Сходом у нас немає - і там, і там картина подібна, за деякими незначними відрізненнями. Хіба що на Заході краще зберіглося село, проте на Сході в містах більш поширена "трасянка".

Почнемо з міст. У великих містах (більш за 100 тис.) домінує чиста та майже чиста російська. Білоруською літературною користається лише частина інтелігенції та студентів (як парвило не більш за 0,5-1% населення). Від людей старішого й середнього віку нерідко можна почути "трасянку" іноді доволі непогану. В малих містах значно більша роля "трасянки", старіші люди нерідко розмовляють на "розмовній білоруській", але все одне домінує російська, молодь російськомовна. Лише вдома може розмовляти "трасянкою", а на публиці тільки російською. Нема тих (за дуже рідким виключенням), хто розмовляє на літературній мові.

Село. 90-95% людей старішого віку розмовляють на "розмовній білоруській". Середнє покоління прикладно на 50-60%, решта на "трасянці", зовсім мало на російській. Молодь в більшості на "трасянці", але не рідкість і російськомовна. Особливо це стосується останнього покоління.

Зі специфики можна вилучити суцільно-католицькі регіони на Пн. Заході Гродненської області з значною частиною польського населення, яке в селах здебільшого розмовляє на своєрідній польсько-білоруській мешанині. Зновже зрістова градація мовлення така ж сама, що й у білорусів. В містах поляки розмовляють так само, як і білоруси тобто по-російську зазвичай.

Південь Берестейської області майже теж саме, але мова не білоруська. Плюс до того більший процент сільського населення і трішки більш поширений місцевий "суржик" в невеликих містах. Прикладом, у нас, у Янові молодь може розмовляти на відносно якісному "суржику", а в білоруських містах це майже неможливо уявити.

Доля сільського населення біля 27-30%. На півдні Берестейщини біля 40-50%.

(c) http://etana-87.livejournal.com/57303.html?thread=792023#t792023

Thu, 26 Nov 2009 21:05:16 GMT

Мы прайшлі гэтыя два кіламетры лесам па чыгунцы, прагуляліся па школьным двары, зайшлі пад царкву і ў сельскую краму. І НІДЗЕ не чулі той мовы, якая тут была АДЗІНАЙ 36 гадоў таму, калі я пайшла ў першы клас. Дзеці на вуліцы, настаўніца ў школе, прадавачка ў краме, поп ля царквы — усе гаварылі па-расійску.

А 36 гадоў таму, калі мне было сем год, мяне спецыяльна вывучылі расійскай мове, бо ўсе гаварылі па-украінску, а выключна расійскія школы былі навокал...

(c) http://nn.by/index.php?c=ar&i=30106

"Двомовна" Бельгiя

Thu, 26 Nov 2009 18:30:55 GMT

Сайт ZaUA.org опублiкував статтю про ще одну країну, де "всi задоволенi двомовнiстю".

Дуже рекомендую:
Іван Мельник. "Бельгійська двомовність" http://zaua.org/pg/article/newsmaker/read/9945/Belgijska_dvomovnist_vynykla_z_separatyzmu_zavershujetsa_rozkolom

Вiд себе: цього лiта розмовляв з франко-бельгiйкою. Прекрасна людина... поки не зачепили тему Фландрiї. І тут почалося: фламандська мова "нiчого не варта", вчити її "немає сенсу", все одно вони всi "розумiють французьку"... тощо

Подяка

Wed, 25 Nov 2009 15:05:35 GMT

Дякую всiм, хто вiдгукнувся i порадив пiснi про поїзди!!

Завдяки вам вiдкрив для себе багато цiкавого.

Насамперед - "Сядеш у поїзд" Піккардійської Терції - http://www.pisni.org.ua/songs/77565.html

А потiм - вiрш Володимира Сосюри, який живо нагадав "Bésame mucho"

Рушив поїзд

Слова: В. Сосюра

Рушив поїзд в далеку дорогу,
Сколихнувся вагон і помчав...
Я в останній вже раз подивився
На те все, що так вірно кохав.

Ти сумна на пероні стояла,
Вітер коси твої розплітав,
На очах в тебе сльози блищали –
Ти ридала, я тяжко зітхав.

Прощавай, моя люба дівчино,
Бо я їду в далекі краї.
І, напевно, не раз я згадаю
Твоє личко і очі сумні.

Коли поїзд в степу загуркоче,
Пригадаються знову мені
Звук гітари у місячній ночі,
Поцілунки гарячі твої.

Джерело: http://www.pisni.org.ua/songs/625050.html

Тiльки не знаю, як це заспiвати 3-рiчнiй дитинi (особливо за моїх вокальних даних ;-))

Допоможiть будь ласка!

Wed, 25 Nov 2009 14:04:39 GMT

Люди добрi! :) Чи знає хто з вас україномовнi пiснi про поїзди?

Старший син постiйно просить заспiвати йому пiсню про "train". Хочеться заспiвати щось українською, а перекладати лiнь :)

«Останній король Шотландії»

Wed, 25 Nov 2009 13:49:09 GMT

Читаю чудову книжку - "The Last King Of Scotland" by Giles Foden . Про угандiйського диктатора Ідi Амiна. А радше про шотландського хлопця, який випадково став його особистим лiкарем.

Дуже цiкаво.

До речi, у порiвняннi з Ідi Амiном Путiн, Лукашенко та Янукович виглядають дуже демократичними i цивiлiзованими лiдерами :)

Thu, 19 Nov 2009 21:54:29 GMT

…Замолоду, поселяючись у студентському гуртожитку, автор був спантеличений, коли його сусідами по кімнаті виявилися кубинці. Ще б пак: вирісши у країні, де «секса нет», він «знав», що на далекому острові панує страшенна розпуста! Однак різнокольорові хлопці та дівчата, з якими невдовзі мені пощастило потоваришувати, були спраглими радше до науки чи спорту, та й у відносинах із протилежною статтю поводилися напрочуд пристойно. Я почав згадувати джерела своєї «поінформованості» про низький моральний рівень земляків Марті та Фіделя – й одразу все зрозумів. Адже зі мною в школі вчилися діти моряків, чиї батьки, або ж колеги батьків плавали на Кубу. А який аспект життя героїчного острова найактивніше вивчали моряки під час стоянок у кубинських портах? Авжеж, той самий аспект… Хіба не в схожий спосіб формуються не раз наші уявлення й про інших сусідів по планеті?

(c) http://zaxid.net/article/52938/

За Україну :)

Thu, 19 Nov 2009 15:27:31 GMT

Пiарю сайт http://zaua.org/

Моя стаття на zaUA.org

Mon, 16 Nov 2009 19:26:32 GMT

Вища освіта по-канадськи

Бунiн i "Планета мавп"

Mon, 16 Nov 2009 15:39:37 GMT

Двi цитати. Одна - з "Планети мавп" (http://lib.ru/INOFANT/BUL/planeta.txt), iнша - про 1918 рiк у Москвi (http://bunin.niv.ru/bunin/bio/okayannye-dni-1.htm).

Здогадайтеся, де яка? :)

Андрей (слуга брата Юлия) все больше шалеет, даже страшно.

Служит чуть не двадцать лет и всегда был неизменно прост, мил, разумен, вежлив, сердечен к нам. Теперь точно с ума спятил. Служит еще аккуратно, но, видно, уже через силу, не может глядеть на нас, уклоняется от разговоров с нами, весь внутренне дрожит от злобы, когда же не выдерживает молчанья, отрывисто несет какую-то загадочную чепуху.

Он жил у меня уже несколько лет и верно служил мне. Но постепенно, понемногу он
изменился. Он начал уходить по вечерам, начал посещать собрания обезьян.
Он научился говорить. А потом отказался выполнять какую бы то ни было
работу. Месяц тому назад он приказал мне заняться готовкой и мыть посуду.
Он начал есть из моих тарелок, пользоваться моими вилками и ножами. На
прошлой неделе он выгнал меня из моей комнаты. Мне пришлось провести ночь
в гостиной, в кресле. Я не осмеливалась больше ни ругать его, ни
наказывать и попыталась завоевать его расположение добротой.

Повернувся з Монреалю

Mon, 16 Nov 2009 13:59:41 GMT

У середу-суботу був у Монреалi, на конгресi ASTED (http://congres2009.asted.org/). Таке враження, що останнi мiсяцi був на пiдводному човнi i раптом - "з корабля на бал". Стiльки людей навколо. Стiльки старих знайомих - з якими вчився, чи десь працював...

Презентацiї були цiкавi, майже без виключення. Побачив, що роблять унiверситетськi бiблiотеки. Таке враження, що державнi бiблiотеки (зокрема наша) залишилися десь у минулому столiттi. В iнших - i RSS на сайтi, i вiртуальнi бiблiотеки (гiднi цього iменi), i профайл для кожного користувача. Таке враження, що скоро вони кидатимуть тексти прямо на iPhone.

Якби не дiти - давно б пiшов шукати цiкавiшу роботу.

Ну а Монреаль - як завжди, найкраще мiсто у свiтi (хоча є конкуренцiя з Гаваною та Одесою :-))

Як пересуватися Квебеком та Канадою? Особливості національного транспорту.

Tue, 10 Nov 2009 19:28:05 GMT

Додав нову статтю на quebec_ua:

Як пересуватися Квебеком та Канадою? Особливості національного транспорту:
http://quebec-ua.livejournal.com/8439.html

Про росiян. цiкаво i поетично, але без "вихваляння". Надiслав знайомий росiянин.

Mon, 09 Nov 2009 20:08:11 GMT

Василий Ключевский про русский национальный характер:

Народные приметы великоросса своенравны, как своенравна отразившаяся в них природа Великороссии. Она часто смеётся над самыми осторожными расчётами великоросса; своенравие климата и почвы обманывает самые скромные его ожидания, и, привыкнув к этим обманам, расчётливый великоросс любит, подчас очертя голову, выбрать самое что ни на есть безнадёжное и нерасчётливое решение, противопоставляя капризу природы каприз собственной отваги. Эта наклонность дразнить счастье, играть в удачу и есть великорусский авось.

В одном уверен великоросс – что надобно дорожить ясным летним рабочим днём, что природа отпускает ему мало удобного времени для земледельческого труда, и что короткое великорусское лето умеет ещё укорачиваться безвременным нежданным ненастьем. Это заставляет великорусского крестьянина спешить, усиленно работать, чтобы сделать много в короткое время и в пору убраться с поля, а затем оставаться без дела осень и зиму. Так великоросс приучался к чрезмерному кратковременному напряжению своих сил, привыкал работать скоро, лихорадочно и споро, а потом отдыхать в продолжение вынужденного осеннего и зимнего безделья. Ни один народ в Европе не способен к такому напряжению труда на короткое время, какое может развить великоросс; но и нигде в Европе, кажется, не найдём такой непривычки к ровному, умеренному и размеренному постоянному труду, как в той же Великороссии.

С другой стороны, свойствами края определился порядок расселения великороссов. Жизнь удалёнными друг от друга, уединёнными деpeвнями при недостатке общения, естественно, не могла приучать великоросса действовать большими союзами, дружными массами. Великоросс работал не на открытом поле, на глазах у всех, подобно обитателю южной Руси: он боролся с природой в одиночку, в глуши леса с топором в руке. То была молчаливая чёрная работа над внешней природой, над лесом или диким полем, а не над собой и обществом, не над своими чувствами и отношениями к людям. Потому великоросс лучше работает один, когда на него никто не смотрит, и с трудом привыкает к дружному действию общими силами. Он вообще замкнут и осторожен, даже робок, вечно себе на уме, необщителен, лучше сам с собой, чем на людях, лучше в начале дела, когда ещё не уверен в себе и в успехе, и хуже в конце, когда уже добьётся некоторого успеха и привлечёт внимание: неуверенность в себе возбуждает его силы, а успех роняет их. Ему легче одолеть препятствие, опасность, неудачу, чем с тактом и достоинством выдержать успех; легче сделать великое, чем освоиться с мыслью о своем величии. Он принадлежит к тому типу умных людей, которые глупеют от признания своего ума. Словом, великоросс лучше великорусского общества.

Должно быть, каждому народу от природы положено воспринимать из окружающего мира, как и из переживаемых судеб, и претворять в свой характер не всякие, а только известные впечатления, и отсюда происходит разнообразие национальных складов, или типов, подобно тому, как неодинаковая световая восприимчивость производит разнообразие цветов. Сообразно с этим и народ смотрит на окружающее и переживаемое под известным углом, отражает то и другое в своем сознании с известным преломлением. Природа страны, наверное, не без участия в степени и направлении этого преломления. Невозможность рассчитать наперёд, заранее сообразить план действий и прямо идти к намеченной цели заметно отразилась на складе ума великоросса, на манере его мышления. Житейские неровности и случайности приучили его больше обсуждать пройденный путь, чем соображать дальнейший, больше оглядываться назад, чем заглядывать вперёд. В борьбе с нежданными метелями и оттепелями, с непредвиденными августовскими морозами и январской слякотью он стал больше осмотрителен, чем предусмотрителен.
Выучился больше замечать следствия, чем ставить цели, воспитал в себе умение подводить итоги насчёт искусства составлять сметы. Это умение и есть то, что мы называем задним умом. Поговорка русский человек задним умом крепок вполне принадлежит великороссу. Но задний ум не то же, что задняя мысль. Своей привычкой колебаться и лавировать между неровностями пути и случайностями жизни великоросс часто производит впечатление непрямоты, неискренности. Великоросс часто думает надвое, и это кажется двоедушием. Он всегда идёт к прямой цели, хотя часто и недостаточно обдуманной, но идёт, оглядываясь по сторонам, и потому походка его кажется уклончивой и колеблющейся. Ведь лбом стены не nрошибёшь, и только вороны прямо летают, говорят великорусские пословицы. Природа и судьба вели великоросса так, что приучили его выходить на прямую дорогу окольными путями. Великоросс мыслит и действует, как ходит. Кажется, что можно придумать кривее и извилистее великорусского просёлка? Точно змея проползла. А попробуйте пройти прямее: только проплутаете и выйдете на ту же извилистую тропу.

Так сказалось действие природы Великороссии на хозяйственном быте и племенном характере великоросса.

Що таке демократiя

Mon, 09 Nov 2009 15:52:10 GMT

У Росiйськiй Імперiї демократiї не було нiколи. У Радянському Союзi - теж. Натомiсть були царi/генсеки, i була вiра у "доброго царя".

Десь у пiдсвiдомостi засiла вiра, що для доба влада, це коли до влади прийшли добрi i чеснi люди.

Пам'ятаю кiнець 1980х/початок 1990х. Тодi здавалося, що всi проблеми у тому, що при владi - "поганi люди", комунiсти. Треба, щоб до влади прийшли "добрi люди", демократи. Добрi чеснi люди будуть правити добре i чесно.

А чому они будуть правити чесно? Чому дбатимуть про народ? Бо вони хорошi i чеснi люди, ось чому!

Так сталося, що останнi 9 рокiв живу у демократичнiй країнi, без лапок.

Можу сказати, що прем'єр-мiнiстровi, i мiнiстрам, i депутатам дуже хотiлося б будувати приватнi палацi за державний кошт. Їм дуже б хотiлося ввести цензуру у пресi. Їм би дуже хотiлося необмежено брати хабарi.

Чому вони якось стримують цi бажання? Бо є опозицiя. І є вибори. І вибори пiдтасувати неможна. Опозицiя ночей не спить, вишукуючи помилки уряду. Якщо ж вона дiзнається про хабарi та зловживання, то намагається роздути iсторiю по повнiй. Якщо дуже повезло, партiї мiняються мiсцями.

Тодi вже колишня партiя влади слiдкує за колишньою опозицiєю, i теж заважає красти.

Це й є демократiя. Якби не опозицiя, будь-яка хороша людина скурвилася б бiля влади.

пiарю: опитування

Mon, 09 Nov 2009 13:36:21 GMT

Які ваші плани щодо президентських виборів-2010?

http://community.livejournal.com/chomusyk/2837430.html

Тiльки не лайтеся: там є опцiї "Не піду на вибори" & "Проголосую проти всіх"

спогади

Sat, 07 Nov 2009 15:04:42 GMT

Історiя з Володарським (http://vent-de-la-mer.livejournal.com/327452.html) навела на спогади.

У Одесi середини 90х один мiй знайомий, студент фiлфаку, вирiшив усюди i завжди ходити босим. З якихось iдейних причин. Всюди - на лекцiї, по вулицях, по тролейбусах...

Закiнчилося це тим, що його покликали у деканат i наказали або взутися, або "будуть наслiдки".

Вiн гордо вiдмовився, а по дорозi додому випадково наступив у сугроб, застудився, а як одужав - то звов ходив як всi.

Рiзницi, як на мене, три:
1) Його не кидали до СІЗО за таку фiгню.
Та й взагалi, достатньо було взутися, щоб всi залишили у спокої
2) Це, що робив Володарський i ко було, як мiнiмум, гарно
3) Володарський, як би там не було, боровся за щось реальне. Принаймнi формально.

Секс i Верховна Рада

Fri, 06 Nov 2009 20:20:34 GMT

Зi вчорашнього дня френдстрiчка обговорює подвиг Олександра Володарського. Хто ще не у курсi, авангардний художник iз подружкою роздягнулися голi i iмiтували секс бiля Верховної Ради. Нiбито на ознаку протесту проти "Комiсiї з моралi".

Мiлiцiя їх затримала i "ш'є" 4 роки в'язницi.

Однi пiдтримують/спiвчувають/протестують, а iншi сподiваються, "що хуліганів-ексгібіціоністів таки посадять". Наймудрiше, як завжди, зреагував otar: "Вважаю і подію, і її фігурантів, і її наслідки не вартими ви#$$%ого яйця", на що йому не менш резонно вiдповiли: "я б теж так вважав. якби не поведінка мєнтів".

Імхо, все ясно: акцiя аж нiяк не тягне на 4 роки в'язницi. Взагалi на в'язницю не тягне. Максимум (максимум!) на штраф. Хочаб вже через це варто зреагувати.

Як полiтична акцiя протесту, iмхо, - повна фiгня.

Щодо художньої цiнностi... Ви як хочете, а як на мене - вийшло гарно.
Пару фот - тут: http://plucer.livejournal.com/211824.html

P.S. це все було БІЛЯ Верховної Ради. Те, що вiдбувається усерединi, iнакше нiж порнографiєю не назовеш. І за ту порнуху нiхто нiкого не карає. А тут якась там любительська еротика - i 4 роки...

ще про расизм

Thu, 05 Nov 2009 16:15:55 GMT

tin_tina розповiдає про "бойкофобою". Як завжди, цiкаво:

Доказів бойкофобії аж предостатньо в художній літературі часів галицької культурної революції.
Відомий слобожанин-гуцулофіл, Г.Хоткевич, оповідання “У корчмі”:

“Бойко сидить на лаві. Смиренний, тихий бойко. Чомусь гуцули взагалі не люблять бойків і навіть вважають за лайку, коли обізвати гуцула бойком.
Франчуків підходить і штовхає у бік.
-Ано, пріч, ти бойку! Я ту сєду.
Бойко поводить по всій корчмі очима, але корчма не помічає того. Коли б що сталося – ніхто за бойком не стане. Сама гуцулія п’є.
І бойко покірно встає, пересідає на другу лаву.
-Ну, я вже й пішов. Шо з того, шо я бойко? Як бойко, то вже не людина?”

Повнiстю: http://tin-tina.livejournal.com/74414.html#cutid1

Просто фраза, щоб не забути

Thu, 05 Nov 2009 14:47:15 GMT

"Мiй тихий спокiй вмерлої Європи"

Wed, 04 Nov 2009 16:14:43 GMT

Цiкаво: росiйськомовний канал китайського телебачення
http://russian.cctv.com/01/index.shtml

Santo Domingo - 2009

Tue, 03 Nov 2009 19:17:28 GMT

А ось - столиця Домiнiканської Республiки, мiсто Санто Домiнго.

Попереджаю: якiсть фоток жахлива (це вам не dali_bude :)

Ще: http://www.picturetrail.com/gallery/view?p=999&gid=22531487&uid=6754012

República Dominicana - Sosua & Puerto Plata

Tue, 03 Nov 2009 19:15:25 GMT

Попри свої попереднi намiри, я таки взяв з собою фотоапарат до Домiнiканської Республiки (кiнець серпня - початок вересня 2009). І деякi фотки таки вийшли.

Мiстечко Sosua:

Ще Sosua + мiсто Пуерто Плата : http://www.picturetrail.com/sfx/album/view/22531649