Вітер з моря (vent_de_la_mer) wrote,
Вітер з моря
vent_de_la_mer

Ром-Кола

Ром-Кола

"Ром-Кола" нагадувала люголь, яким мажуть горло хворим дітям. З ромом вона не мала нічого спільного: просто розведений водою спирт зі смаковими додатками.
- Яка гидота, - сказала Галина.
Антон теж зробив кілька ковтків.
- Нічого, пити можна, - констатував він. - Це краще ніж нічого.
- Наступного разу треба взяти джин-тонік. А ще краще - пиво.
Антон поставив пляшку на асфальт й поцілував Галю у щоку. Ще й ще раз. Його губи погралися з мочкою її вуха. Галя повернулась до нього. В неї були м’які вологі губи. Їхні язики зустрілися.
Була тепла осіння ніч. Десь поруч шуміло море.
Антон розстібнув Галину куртку. Його долонь лягла на її груди. Потім він підкотив її светр й торкнувся губами тіла дівчини.
У іншому кінці алеї роздалися голоси.
- Шерхан, Шерхан! До мене! - пролунав жіночий голос.
Шерхан - молодий боксер - вибіг з кущів й поспішив до господарки.
- Молодець, Шелхан! Доблий песик! - похвалив звіра дитячий голос.
- А ось зараз ми пійдемо до моря... - пообіцяв на всю алею батько сімейства.
- Мать-мать-мать, - сказав Антон. Шлях "до моря" проходив у двох метрах від їхньої лавочки. Вони швидко одягнулися й сіли поруч. "А що? Так собі сидимо, пиво п’ємо". Правда п’ють вони не зовсім пиво, й навіть зовсім не пиво, але це вже деталі.
- А де там в нас тьотя Свєта? - поцікавився невидимий у темряві батько.
- Тьотя-Свєта-Тьотя-Свєта! - покликала дитина.
- Боже, коли це все скінчиться?! - прошепотів Антон. - Весь час треба переховуватися.
- Ми тууут! - відгукнулася тьотя Свєта.
- Й Ліза тут? - поцікавився хлопчик.
- І я тууут, з мамою! - відгукнулася маленька дівчинка, очевидно - донька тьоті Свєти.
Компанія наближалася.
Шерхан підбіг до Антона з Галею й недовірливо понюхав їх.
- Ну, тебе ще тут не ставало, - позіхнув Антон.
- Добрий, добрий собако, - Галя погладила Шерхана по голові. Той радісно завиляв обрубком свого хвоста.
- Шерхане, не чіпляйся до людей! - сказала з темряви господарка.
Пес побіг геть.
- Ходімо звідси? - запропонувала Галя.
- Ходімо, - погодився Антон. - Куди ти хочеш?
- Та вже до дому...
Виходячи з парку, вони чули як вся гоп-компанія - з дітьми та собаками - прямує до моря.
Tags: оповідання
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 6 comments